Сталий розвиток в архітектурі: як будівлі можуть захищати довкілля?

Швидкий розвиток технологій значно покращив рівень життя в західному світі, але водночас негативно вплинув на навколишнє середовище. Оскільки природні ресурси Землі обмежені, нам необхідно прийняти більш свідомий і сталий спосіб життя. Будівельна галузь, як один із найбільших чинників впливу на навколишнє середовище, стикається з серйозними викликами в найближчі роки. Саме тому архітектура сталого розвитку набуває все більшого значення на шляху до досягнення нейтрального балансу CO₂.

Хоча концепція архітектури сталого розвитку не є новою — вона зародилася понад 50 років тому — сьогодні вона набуває ще більшої актуальності. В умовах кліматичної кризи вся будівельна галузь, включаючи архітекторів, дизайнерів, розробників та користувачів будівель, повинна не лише вимагати сталих практик будівництва, але й активно впроваджувати їх.

У цій статті ми детальніше розглянемо, що таке архітектура сталого розвитку, які практичні рішення та технології сприяють її впровадженню, а також як сертифікації та стимули сприяють створенню зеленіших будівель.

Ми також досліджуємо роль ліфтів KONE у будівництві будівель з нейтральним рівнем CO₂. Архітектура сталого розвитку — це не лише екологічно чисті матеріали, але й інтелектуальні рішення для мобільності, які забезпечують максимальний комфорт і цифрові інновації, зберігаючи доступність і кліматичну нейтральність. Як лідер галузі інновацій у сфері ліфтів, KONE прийняла цей виклик, розробивши енергоефективні, CO₂-нейтральні ліфти — важливий крок до проєктування будівель з урахуванням змін клімату.

Архітектура сталого розвитку базується на трьох основних принципах — економічній життєздатності, екологічній відповідальності та соціальних аспектах. Ці елементи повинні бути в рівновазі, щоб будівельний проєкт був справді сталим, і всі учасники процесу були рівно задіяні. Основна мета архітектури сталого розвитку — мінімізувати негативний вплив будівлі на навколишнє середовище. Однак це виходить за межі просто зменшення викидів парникових газів. Стійкість має бути врахована на всіх етапах життєвого циклу будівлі — від етапу проєктування до активного використання та навіть демонтажу.

П’ять принципів сталості архітектора Вольфганга Фрея надають чітку основу для впровадження сталості в будівельні проєкти:

• Екологія — Використання екологічно чистих матеріалів з природними властивостями та інтеграція сучасних будівельних технологій дозволяє розробляти будівлі сталим способом, що піклується про навколишнє середовище.
• Економіка — Архітектура має бути доступною та технологічно виправданою. На етапі планування важливо узгодити потреби клієнта з його фінансовими можливостями, враховуючи не лише витрати на проєктування та будівництво, а й довгострокові витрати на експлуатацію та ремонти.
• Суспільство — Будівлі мають гармонійно вписуватися в соціальне середовище. Це включає такі аспекти, як мобільність у межах будівлі, канали комунікації, потреби в безпеці та повага до людської гідності.
• Інновації — Без готовності до змін і адаптації сталу архітектуру не можна реалізувати. Безперервні інновації та впровадження передових розробок у будівельній галузі є важливими для прогресу.
• Інcentive — Подолання існуючих бар'єрів і впровадження підходів сталого будівництва потребує добре продуманих стимулів. Це можуть бути фінансова підтримка, зниження операційних витрат або субсидії на обслуговування, що заохочують до сталих будівельних практик.

П’ять принципів Фрея підкреслюють складність досягнення сталого розвитку архітектури на практиці. У наступних розділах ми розглянемо існуючі рішення та технології, які сприяють створенню більш екологічно чистих будівель.

Щоб сталий розвиток архітектури став не лише концепцією, але й реальністю, були розроблені різні стандарти для оцінки та порівняння сталості будівель. Це включає ISO 15392 («Сталий розвиток в будівництві – Загальні принципи») та декларації екологічних продуктів (EPD). Крім того, були створені численні сертифікаційні системи для перевірки відповідності цим стандартам. Одними з найвідоміших є сертифікація LEED(Leadership in Energy and Environmental Design) із США та BREEAM(Метод оцінки екологічної ефективності будівель) з Великої Британії, які широко застосовуються в усьому світі.

Щоб відповідати суворим вимогам цих сертифікаційних систем, архітектори повинні ретельно обирати матеріали на етапі проєктування. Співпраця з виробниками, що пропонують кліматично нейтральні та низькоемісійні продукти, є також важливою складовою. Проте оцінка сталості будівельних матеріалів може бути складною, оскільки багато з них походять з новоіндустріалізованих країн. Проблеми, такі як забруднення навколишнього середовища, корупція та погані умови праці, є актуальними в окремих регіонах. Навіть матеріали, позначені як сталими — такі як бамбук або глина — потребують ретельного контролю за тим, як вони добуваються, виробляються та транспортуються, щоб забезпечити відповідність сталим будівельним практикам.

Незважаючи на те, що реальний вплив наших зусиль у напрямку сталого розвитку архітектури може проявитися лише через кілька років, ми повинні почати впроваджувати вимоги сталого розвитку вже сьогодні. Використовуючи відновлювальні джерела енергії, стійкі сировинні матеріали, смарт-технології та перероблені ресурси, будівлі можуть бути спроєктовані або модернізовані так, щоб бути як енергоефективними, так і економічно вигідними. Прозорі сертифікаційні системи та фінансові стимули сприяють таким ініціативам.